Parse error in downloaded data
USD 27.58   EUR 32.93
Новини 24

14 травня – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової

Віддаючи шану усім людям, які, проживаючи на території України, ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту, Верховна Рада України встановила 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Про це нагадали в Кам’янській міській раді.

Людям, які в роки Другої світової війни рятували євреїв від знищення на території Європи, окупованій нацистами, Держава Ізраїль присуджує Почесне звання «Праведник народів світу». Визнані отримують медаль і Почесну грамоту, а їх імена увічнюють на Горі Пам'яті в Єрусалимі.

Звання Праведників народів світу присвоєно 2573 українцям, серед яких і кам’янчанка Софія Шаповалова, яка разом зі своєю донькою Марією Подолян під час Другої світової війни врятувала життя єврейці Марії Тишківській.

Марія Подолян жила у Кіровограді зі своїм чоловіком Степаном та молодшою сестрою Валею, працювала на молочній фабриці. У Валі була подруга, єврейка Марія Тишківська, сім'я якої проживала у тому ж будинку. У липні 1941 року Марія відправила свою молодшу сестру до родичів у село, а 4 серпня гітлерівські війська окупували місто.

30 вересня всім євреям Кіровограда було наказано прийти на збірний пункт. Тієї ж ночі до Марії Подолян додому прийшов невідомий їй поліцай та сказав, що в поліцейській дільниці опинилась її сестра і що Марія повинна її забрати звідти. Марія взяла документи Валі і вирушила в поліцію, проте замість Валі виявила там Марію Тишківську.

Коли євреїв відправили до розстрільних ровів, та заявила, що вона українка і потрапила сюди помилково. У поліції вона розповіла, що її сестру звуть Марія Подолян і назвала адресу. Марія одразу ж зрозуміла думку Тишківської і, не роздумуючи ні секунди, підтвердила, що дівчина доводиться їй сестрою, віддала документи і забрала до себе додому.

Тишківська провела кілька днів у Марії вдома, а потім вони почали побоюватися, що сусіди можуть їх видати. Подолян вирішила знайти для дівчини більш надійне укриття. Сховавши Марію Тишківську у возі під копицею сіна, Подолян відвезла її в Дніпродзержинськ, де жила її мати Софія Шаповалова.

Софія була знайома з родиною Тишківської, і розповідь дівчини про долю її сім'ї та майже всіх євреїв Кіровограда приголомшив її. Сусіди Шаповалової знали, що у неї дві доньки, і вона представляла Тишківську своєю донькою Валею. Але оскільки дівчина відрізнялася яскравою єврейською зовнішністю, один із сусідів доніс на неї в поліцію.

Марію Тишківську та її «матір» привели на допит, протягом якого вони наполягали на тому, що вони мати й донька, і що в їх жилах тече чиста українська кров. Незабаром їх відпустили, і Марія Тишківська пробула у Софії Шаповалової аж до самого звільнення Кіровограда 8 січня 1944 року.

З усієї її родини тільки їй одній вдалося пережити війну. Протягом багатьох років Тишківська підтримувала дружні стосунки із Софією Шаповаловою та Марією Подолян, називаючи їх мамою і сестрою.

14 травня 1996 року Меморіал жертв Голокосту удостоїв Марію Подолян та її матір Софію Шаповалову почесного звання «Праведник народів світу». У березні 2019 року Кам’янською міською радою ухвалено рішення про присвоєння призаводській площі ПАТ «ДМК» імені Софії Шаповалової.

Останнє редагування П'ятниця, 14 травня 2021 10:11

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.