8°C

Кам’янське

Хмарно

Вологість: 89%

Вітер: 23 km/h

USD 28.13   EUR 33.63
Новини 24

Виставка «Дзвони пам’яті» відкрилася в Кам’янському

Напередодні 35-річчя Чорнобильської трагедії в Музеї історії Кам’янського відкрилася виставка «Дзвони пам’яті». Експозиція створена на основі фото, документів, речей ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – мешканців міста: пожежних, військових, працівників підприємств, мобілізованих військкоматом, в основному хіміків, будівельників, водіїв.

Представлено кінохроніку подій і фотохроніку зони відчуження, матеріали щодо діяльності громадської організації «Союз Чорнобиль України». Звертають увагу відвідувачів на екологічну ситуацію в місті матеріали ПХЗ, на якому перероблявся радіоактивний шлак, привезений з 6-ої домни ДМЗ. Екологічна катастрофа планетарного масштабу символічно зображена на полотнах і в скульптурі Михайла Мігріна.

До пожежних та військових, які першими прийняли на себе ядерний удар 26 квітня 1986 року, вже з 1 травня долучилися мешканці міста. Серед них: пожежні – керівники та інспектори Микола Колодяжний, Володимир Кравченко, Микола Присвітлий, Валерій Козлов, Сергій Федченко; військові – підполковник Петро Жук, підполковник Микола Шевченко, капітан Василь Снєгов, старший лейтенант Михайло Норченко, полковник Микола Іпатко; виробничники – Олександр Попільнюк, Юрій Кузовов; ліквідатори-активісти громадського руху – Олексій Звенигородський, Юрій Головня, Сергій Челак та багато інших.

«Наша пам’ять і шана усім, хто своїм життям і здоров’ям ризикував заради нас під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», – наголошують у музеї.

Виставка діятиме до 12 травня.

Читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах:
YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCStVHmqifHPFtolgPR6DAGg 
Facebook: https://www.facebook.com/groups/TPKMIC/ 
Instagram: https://www.instagram.com/trk_mis/?hl=ru%E2%80%8B 
Telegram: https://t.me/trk_mis 

  • Опубліковано в Новини

У театрі Кам’янського відкрилася музейна експозиція

В Академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки відкрилася нова музейна експозиція «Театри Кам’янського». Про це повідомили у департаменті з гуманітарних питань міської ради.

Дізнатися унікальні історичні факти розвитку театру в місті, ознайомитись із документами і світлинами кам’янчани можуть, відвідавши музейну експозицію у складі екскурсійної групи.

Театр приймає колективні заявки – до 20 осіб. Довідки і замовлення екскурсії за тел.: +380 67 993 0903, +380 67 622 5855.

 

Читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах:

YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCStVHmqifHPFtolgPR6DAGg 

Facebook: https://www.facebook.com/groups/TPKMIC/ 

Instagram: https://www.instagram.com/trk_mis/?hl=ru%E2%80%8B 

Telegram: https://t.me/trk_mis 

  • Опубліковано в Новини

Виставка «Творення міста» відкрилася в Кам’янському

З нагоди 270-річчя міста в музеї історії Кам’янського відкрито виставку «Творення міста».

В експозиції представлені фото, документи, речі мешканців, світлини вулиць, площ та знакових будівель періоду ХІХ–ХХ ст., картини, скульптури відомих мистців, присвячені місту. Відвідувачі за допомогою відновлених інтер’єрів минулих часів зможуть завітати на гостини до козацького обійстя, помешкання службовця Дніпровського заводу, типової радянської квартири; ознайомитися із змінами обрисів міста упродовж ста років.

«Основна частина нашого міста створена на території села Кам’янського, історія якого числиться від 1750 року. Романкове й Тритузне було включено до меж міста в 1938 році, Карнаухівку – в 2000 році», – нагадує директор музею Наталія Буланова.

Найдавніша писемна згадка про Кам’янське стосується будівництва в селі першої церкви – Різдво-Богородичної. Де є церква, там є й громада, яка має кошти на будівництво храму – пояснює історик. Споруда, макет якої представлено в експозиції, була унікальним архітектурним творінням. Більш того, свого часу вона була перевезена з району Пісків до нинішньої території меткомбінату. До наших днів церква не збереглася.

За 270 років свого існування Кам’янське зберегло сотні цікавих фактів. Найбільш значущі з них документально представлені на виставці, яка охоплює період створення міста за часів першого козацького зимівника та слобід, довоєнної та повоєнної розбудови, включно з початком будівництва на лівобережжі.

З лівобережною частиною пов’язане закінчення розбудови Кам’янського – розповідає Наталія Буланова. В експозиції – макет і фото 9-го мікрорайону, де у 1972 році було закладено перший будинок Лівого берега.

Представлені тут і особистості, які зробили великий внесок у творення Кам’янського. Серед них – директори металургійного заводу Ігнатій Ясюкович, Ернест Сундгрен та Йосип Манаєнков, митці Олексій Сокол, Роберт Лісовський, Іван Першудчев і Гарнік Хачатрян, архітекторка Ольга Брусова, директор ПХЗ Михайло Аношкін, очільник міста Микола Ктитарєв, керівники технічного університету Володимир Логінов і Анатолій Огурцов.

Виставка діятиме до кінця вересня. Музей приймає відвідувачів у межах карантинних вимог – із масками та дотриманням дистанції.

  • Опубліковано в Новини

У музеї Кам’янського відкрилася виставка «Три революції»

12 лютого в музеї історії Кам’янського відкрилася виставка «Три революції в історії незалежної України», присвячена подіям проголошення та становлення незалежності Україні на межі ХХ –ХХІ століть.

Майже 30 років тому протягом двох тижнів, з 2 по 17 жовтня 1990-го, на Хрещатику в Києві з політичними вимогами змін у державі голодували українські студенти. 15 років тому на Майдані Незалежності розгорнулася так звана «Помаранчева революція» (2004), поштовхом до якої стала фальсифікація виборів Президента. І вже 5 років виповнилося з того часу, коли в центрі Києва пролилася кров «Небесної сотні» під час відстоювання українським народом своєї гідності, права на свободу вибору та незалежність у 2014 році.

В основу виставки покладено велику кількість світлин, документів, речових свідків тих подій, переданих на довічне зберігання до фондів музею учасниками трьох революцій. Серед представлених матеріалів – фото і документи Олега Баркова, одного з керівників студентського руху, учасника голодування; світлини городян-учасників «Помаранчевої революції». «Революція Гідності» відображена листівками, саморобними захисними обладунками майданівців, прапорами, фрагментами зброї, світлинами подій, збереженими для історії фотографами Сергієм Петренком і Сергієм Гляненком. Включено також демонстрацію відеохроніки Євромайдану.

Виставка діятиме до 31 березня. Також 20 лютого, у День пам’яті Героїв Небесної сотні, музей запрошує всіх небайдужих городян на тематичний вечір «Революція Гідності: кам’янський вимір».

  • Опубліковано в Новини

Виставка ікон Святого Миколая відкрилась у Кам’янському

11 грудня у музеї історії Кам’янського відкрилася виставка ікон Святого Миколая з Червоноградської філії Львівського музею історії релігії. У колекції – 17 робіт кінця ХVІІІ – початку ХХ століття, написаних на полотні та дереві.

Як розповів директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць, до колекції належать святині, знайдені науково-пошуковими експедиціями на території Волинської та Львівської областей. У радянські часи люди переховували ікони з церков, аби вберегти їх від знищення. Наразі ж вони перейшли під опіку музейників.

На відкриття виставки прийшли і діти. Для них провели пізнавальну екскурсію, показали мультфільм про Миколая Чудотворця, а вихованці Недільної школи Парафії Преображення Господнього УГКЦ заспівали пісень.

Директор музею історії міста Наталія Буланова розповіла про образ Святого Миколая як молитовного заступника перед Богом, покровителя подорожніх та воїнів. Тож після екскурсії діти писали вітальні листи солдатам, які перебувають на сході країни.

На виставку також завітала Наталія Ілларіошина, начальник відділу культури міськради. Вона зазначила, що не тільки діти чекають чогось незвичайного та казкового від прийдешнього свята, та побажала, щоб кожен відчув на собі заступництво Святого Миколая.

  • Опубліковано в Новини

Кам’янчани відвідали виставку «Блокпост пам’яті»

6 грудня мешканці Кам’янського мали змогу відвідати «Блокпост пам’яті». Саме під такою назвою проводилась у музеї історії міста унікальна пересувна виставка, головними експонатами якої є персональні речі загиблих у російсько-українській війні солдатів. Лише за добу організатори встигли провести близько десяти екскурсій.

Натільні хрестики, іконки, книжки та інші особисті речі – усього близько 400 посмертних реліквій загиблих бійців. 34 скриньки від боєприпасів – 34 полеглих воїни. На кожній, мов сучасні ікони – зображення захисників України.

Виставку складають артефакти, які надала пошукова місія «Евакуація-200» та родичі загиблих. Зібрав і організував її громадський діяч та активіст Павло Нетьосов. У Кам’янське експозицію привезли завдяки особистому проханню Олександра Самойловича, батька загиблого на сході кам’янчанина Максима Самойловича.

«Блокпост пам’яті» – цілком недержавний проект. Небайдужі люди з 2014 року збирали матеріали, зберігали пам’ять, допомагали забирати та ідентифікувати тіла наших військових. Також вони започаткували Книгу пам’яті всіх загиблих», – розповів секретар Кам’янської міської ради Олександр Залевський.

Матеріали виставки дійсно вражають, багато з присутніх не могли стримати сліз. Попри це, побачити її повинен кожен свідомий українець, наголошують учасники АТО.

Зокрема, при розстрілі колони українських бійців, які йшли «зеленим коридором» з оточення біля Іловайська, загинули 366, були поранені 429, пропали безвісти 158 та потрапили у полон 128 захисників України. Документальні матеріали та відео про події під Іловайськом та Савур-Могилою у серпні 2014 року займають 32 гігабайти електронної пам’яті. Цього року вони надані військовій прокуратурі як речовий доказ злочинів Російської Федерації проти українського народу.

  • Опубліковано в Новини

Кам’янська художниця представила свою роботу на міжнародній виставці

Нещодавно у Львові відкрився традиційний XXII «Осінній салон «Високий замок-2018». На виставці представлені роботи митців з України, Німеччини, Нідерландів, Польщі та Грузії.

Попередній відбір художніх творів виявився непростим. Серед майже 500 робіт, надісланих на конкурс, було відібрано близько половини. Тепер журі має визначити десять переможців.

Свій творчий доробок – картину «Вічний оберіг. Українська мадонна» – на виставці представила художниця з Кам’янського Алла Михальчук. Вимоги для учасників виставки є досить суворими, тим більш приємно, що робота художниці пройшла конкурсний відбір і потрапила на виставку.

Осінній салон «Високий Замок» – щорічна художня виставка-конкурс, метою якої є популяризація сучасного мистецтва та виявлення провідних його тенденцій. Це також платформа для творчої співпраці, обміну досвідом, думками та поглядами між митцями і глядачами.

Джерело: Кам’янська міська рада

  • Опубліковано в Новини

У музеї Кам’янського відкрито нову виставку

У Музеї історії міста відкрито виставку «Історія Кам’янського в особах», присвячену відомим кам’янчанам минулих XVІІІ – початку ХХІ століть, які своєю діяльністю у сферах виробництва, військової справи, освіти та науки, охорони здоров’я, музейної справи, літератури та мистецтва, церковного відродження, самоврядування й державотворення зробили вагомий внесок у розвиток міста, уславили Кам’янське в Україні та за її межами.

На виставці представлені комплекси про 26 осіб, що увійшли в історію. Фотографії та документи, особисті речі й предмети побуту, літературний і науковий доробки, твори мистецтва розкривають їх життя та діяльність. Серед них – організатор колонізації краю запорізькими козаками кошовий отаман Петро Калнишевський, директор-розпорядник Дніпровського заводу І. Ясюкович, директор металургійного заводу, розстріляний як «ворог народу» Й. Манаєнков, керівник реконструкції заводу в роки першої п’ятирічки, згодом академік І. Бардін.

Представлені матеріали керівників підприємств радянського періоду, дослідників та винахідників Г. Орєшкіна, В. Святухіна, М. Аношкіна, лікарів П. Колесника і О. Кублицького. Висвітлено внесок у розвиток освіти та науки освітян А. Мороз, Й. Штокала, В. Логінова, А. Огурцова, Л. Білоусова. Представлено твори письменників та поетів О. Коваленка, Ф. Ісаєва, В. Сіренка, ескіз художника О. Сокола, картини В. Овчиннікова та В. Жугана.

Документи висвітлюють трагічні долі першого директора музею І. Гаврилова, одного з перших Героїв Радянського Союзу періоду Другої світової війни І. Шепетова. Про церковне відродження в місті розповідають матеріали настоятеля православного Свято-Миколаївського собору О. Свідуновича. Представлені також фото та документи державних і громадських діячів, зокрема М. Ктітарєва та О. Ясенчука.

Експозицію доповнюють інтер’єри української хати кінця ХІХ ст., кабінету директора заводу та квартири службовця кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також робочого кабінету письменника та майстерні художника.

  • Опубліковано в Новини