3°C

Кам’янське

Хмарно

Вологість: 89%

Вітер: 16 km/h

USD 23.87   EUR 26.48
Новини 24

В Україні настала Масниця

В Україну прийшов святковий тиждень Масляної, яка відзначається останнього тижня перед Великим Постом.

У православній церкві її називають Сирною седмицею. Проте традиції Масниці сягають своїм корінням дохристиянських часів – у східних слов’ян гуляння на Масляну були пов’язані з «проводами» зими та приходом весняного тепла. Цього року тиждень Масниці припадає на 4–10 березня.

На Масляну в народі було заведено влаштовувати гучні та веселі гуляння, головною потіхою яких було спалення «опудала зими». У ці дні наші пращури влаштовували святкові ярмарки, каталися з гірки на санчатах і, звичайно ж, їли млинці.

Маса святкових заходів і ярмарків проводиться на Масляну й сьогодні. Більшість з них мають традиційний карнавальний характер. Господині в ці дні також печуть млинці й пироги.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

Сьогодні розпочалася Масляна: традиції та історія свята

Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею. Про традиції святкування повідомляє 24tv.ua.

Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна. Цього року святкування розпочинаються 12 лютого і триватимуть до 18 лютого включно.

Увесь тиждень поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок, вівторок і середа) та Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. У давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні більшість із них вже забулися.

Понеділок, 12 лютого – перший день Масляної, «зустріч». Цього дня роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок, 13 лютого – «загравання». У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.

Середа, 14 лютого – «ласунка». Усі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.

Четвер, 15 лютого – «розгуляй». Із цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.

П’ятниця, 16 лютого – «тещині вечори». Величезна кількість звичаїв цього дня спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.

Субота, 17 лютого – «посиденьки зовиці». У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.

Неділя, 18 лютого – «Прощена неділя». Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.

З 19 лютого гуляння припиняються, оскільки настає Великий піст, який триватиме до 8 квітня – Великодня.

  • Опубліковано в Новини

Різдво: історія, традиції, обряди,прикмети

За православною традицією Різдво Христове відзначають 7 січня, зібравшись за столом у родинному колі. Свято має безліч стародавніх повір'їв і традицій, багато з яких шанують сучасні християни.

ІСТОРІЯ

Різдво - одне з головних християнських свят, яке пов'язують з народженням Ісуса Христа. Прийнято вважати, що непорочна Діва Марія, будучи вагітною, змушена була відправитися до Віфлеєму. Марія з чоловіком не змогли знайти місце для ночівлі, тож їм довелося зупинитися в печері для худоби, де Діва Марія і народила Сина Божого.

За Писанням, зірка, схід якої мудреці бачили, ішла перед ними, аж поки не зупинилася над тим місцем, де було Дитятко. Саме тому, Різдво прийнято відзначати ввечері, зі сходом першої зірки на небі.

ТРАДИЦІЇ

Напередодні Різдва православні християни дотримуються строгого посту, який завершується ввечері 6-го січня. Цей вечір називають Святим, або Святвечором. Багато традицій та обрядів цього свята відверто язичницькі, але з часом адаптувалися до релігії.

У Святвечір прийнято збиратися в колі сім'ї та їсти кутю. Саму вечерю прийнято накривати по-особливому - під скатертину потрібно класти сіно. Цей звичай сягає корінням до історії народження Христа - сіно було в яслах, в які Марія поклала новонароджене Дитятко.

На різдвяний стіл ставлять 12 страв: кутю, узвар, вінегрет, вареники, овочеве рагу, капусняк, голубці, рибу, соління, пісні пироги, салат з буряка і запечені яблука.

ОБРЯДИ

Різдво, на відміну від Святок, тихе сімейне свято. У цей день прийнято дарувати подарунки рідним і близьким. Святочні обряди, такі як колядування та посівання, сягають корінням в язичництво. Колядувати і посівати в будинках сусідів потрібно з 6 по 9 січня. У Святвечір дівчата ворожать на свою долю - вважається, що в цей час «нечисті сили» допомагають побачити майбутнє. Ця традиція жива до сих пір: в Інтернеті навіть можна знайти «ворожіння онлайн».

ПРИКМЕТИ

Якщо на Святвечір заметіль - літо буде раннім.

Якщо небо чисте і зоряне - рік буде врожайним.

Якщо вранці на Різдво випав сніг - рік буде прибутковим.

Якщо погода тепла - весна буде пізньою і холодною.

  • Опубліковано в Новини