9°C

Кам’янське

Переважно хмарно

Вологість: 63%

Вітер: 14 km/h

USD 27.93   EUR 33.78
Новини 24

Стрітення Господнє: традиції та прикмети

15 лютого християни східного обряду святкують Стрітення Господнє. Це одне із 12 найголовніших церковних свят у році, хоч воно й не є вихідним.

Стрітення – сороковий день після народження Ісуса Христа. Цього дня Діва Марія принесла немовля в Єрусалимський храм на посвяту. Там новонароджений Ісус вперше зустрівся з праведником Симеоном і пророчицею Анною, які одразу ж впізнали у малюкові нового Месію.

Старцеві Симеону було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя. Побачивши Ісуса, він одразу ж заявив, що цей малюк – син Божий, спаситель людського роду.

Стрітення офіційно почали відзначати у Візантійській імперії у 542 році за правління імператора Юстиніана. Свято символізує зустріч людства з немовлям Ісусом, зустріч Старого і Нового Завітів, а в народі також вважається, що в цей день зима зустрічається з весною.

На Стрітення у церквах особливим чином святять воду і свічки. Стрітенська вода вважається такою ж сильною і цілющою, як і водохресна. Нею поїли хворих дітей, окропляли нові речі. А Стрітенські свічки називали «громичними», бо їх запалювали під час грози, щоб уберегти будинок від біди.

Стрітення – велике християнське свято, тож цього дня не можна лаятися, сваритися, прибирати, вишивати, прати, працювати в городі. Також не радили на Стрітення вирушати в далеку мандрівку.

Джерело: «24 канал»

  • Опубліковано в Новини

У музеї Кам’янського відкрилася виставка «Три революції»

12 лютого в музеї історії Кам’янського відкрилася виставка «Три революції в історії незалежної України», присвячена подіям проголошення та становлення незалежності Україні на межі ХХ –ХХІ століть.

Майже 30 років тому протягом двох тижнів, з 2 по 17 жовтня 1990-го, на Хрещатику в Києві з політичними вимогами змін у державі голодували українські студенти. 15 років тому на Майдані Незалежності розгорнулася так звана «Помаранчева революція» (2004), поштовхом до якої стала фальсифікація виборів Президента. І вже 5 років виповнилося з того часу, коли в центрі Києва пролилася кров «Небесної сотні» під час відстоювання українським народом своєї гідності, права на свободу вибору та незалежність у 2014 році.

В основу виставки покладено велику кількість світлин, документів, речових свідків тих подій, переданих на довічне зберігання до фондів музею учасниками трьох революцій. Серед представлених матеріалів – фото і документи Олега Баркова, одного з керівників студентського руху, учасника голодування; світлини городян-учасників «Помаранчевої революції». «Революція Гідності» відображена листівками, саморобними захисними обладунками майданівців, прапорами, фрагментами зброї, світлинами подій, збереженими для історії фотографами Сергієм Петренком і Сергієм Гляненком. Включено також демонстрацію відеохроніки Євромайдану.

Виставка діятиме до 31 березня. Також 20 лютого, у День пам’яті Героїв Небесної сотні, музей запрошує всіх небайдужих городян на тематичний вечір «Революція Гідності: кам’янський вимір».

  • Опубліковано в Новини

Вийшла нова книга професора історії з Кам’янського

Днями в дніпровському видавництві «Ліра» побачила світ нова книга відомого вченого з Кам’янського, доктора історичних наук, професора кафедри історії України історичного факультету Дніпропетровського Національного університету імені О. Гончара Олександра Нікілєва «Українське село часів пізнього сталінізму та хрущовської відлиги».

Солідна ілюстрована монографія обсягом 350 сторінок присвячена процесам господарських, виробничих і соціальних трансформацій, що відбувалися в аграрному секторі України з середини сорокових по середину шістдесятих років минулого століття. При створенні книги автор використовував великий масив оригінальних вітчизняних і зарубіжних джерел, багато з яких раніше були невідомі науковій громадськості.

Також він зібрав велику кількість усних свідчень очевидців і учасників описуваних подій, зокрема, голодомору 1946-47 років. Присвячена історії післявоєнного українського села, книга містить безліч згадок про Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ та інші міста регіону, що розкривають їх тісний зв’язок з селом.

Джерело: disk-sport.com

  • Опубліковано в Новини

Кам’яні баби музею імені Яворницького стануть флешками

31 січня відбулася презентація першого бренд-бука для Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. Про це кореспонденту «Нашого міста» повідомила співробітник музею Олена Нелюб.

Бренд-бук створено за технічним завданням музейників та істориків. Його мета – відобразити багатство музейної колекції, а також виділити ті асоціації, які найбільше пов’язують музей з жителями Дніпропетровщини.

Не дивно, що головними «героями» бренд-бука стали відомі кам’яні баби. Адже в музеї зберігається найбільша колекція таких баб на території сучасної України, вона налічує 102 одиниці та постійно поповнюється новими знахідками.

Музейники сподіваються, що флешки у вигляді баб, а також футболки, чашки, парасольки та інші предмети з їх зображенням сприятимуть збільшенню інтересу до історичного музею. І відвідувачів у ньому ставатиме дедалі більше.

  • Опубліковано в Новини

Юнацтво Дніпропетровщини запрошують до участі в обласному конкурсі

Мешканців Дніпропетровщини від 13 до 18 років запрошують взяти участь в обласному конкурсі «На крилах єдності». Його організовує Дніпропетровське відділення Малої Академії Наук України. На конкурс приймають дослідницькі  та творчі роботи – вірші, есе, нариси. Дедлайн – 25 лютого, повідомили в департаменті освіти і науки облдержадміністрації.

«На крилах єдності» – щорічний конкурс. Він – для учнів  8-11 класів шкіл, слухачів професійно-технічних та вихованців позашкільних навчальних закладів, студентів вишів», – розповіли в департаменті. – Подані роботи мають бути науково-пошукового, дослідницького або творчого спрямування».

Конкурс проводиться за номінаціями «Історія», «Літературно-мистецькі дослідження», «Екологія та охорона навколишнього середовища». Кожен учасник може подати лише одну роботу. Переможці отримають дипломи та цінні подарунки.

Мета конкурсу –  вивчення та порівняння історії, культури і традицій України та країн Європейського Союзу, поглиблення знань учнівської молоді про європейську інтеграцію.

Детальні умови участі на сайті.

  • Опубліковано в Новини

Україна відзначає 100-річчя Соборності

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, щорічно відзначається День Соборності України. Про історію цієї дати нагадує «Укрінформ».

Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) Української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014 року Указом Президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.

Цього року, у столітній ювілей Акта Злуки, свято відзначається під гаслом «Разом з власної волі з 1919 року».

У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічної мрії українців на вільне життя в самостійній соборній незалежній державі.

22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу. У тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Однак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина – Закарпаття.

  • Опубліковано в Новини

У Дніпрі відкрився музей Придніпровської залізниці

Напередодні Нового року член правління АТ «Укрзалізниця» Желько Марчек та директор регіональної філії «Придніпровська залізниця» Микола Кужавський відкрили в адміністративній будівлі регіональної філії оновлений музей історії залізниці.

«Ідея оновлення дорожнього музею виникла як подарунок до його 50-ліття і до 145-річчя Придніпровської залізниці, що припали на цей рік. Як подарунок усім придніпровським залізничникам, а також нашим дітям, майбутнім поколінням», – розповів директор регіональної філії Микола Кужавський.

Щоб історична спадщина магістралі була відома придніпровцям, керівництво залізниці вирішило перенести дорожній музей із віддалених і непристосованих приміщень у головний офіс, принагідно осучаснити та розширити експозиції музею.

Було підготовлено до відкриття п’ять виставкових залів. Кожен відображає певну епоху розвитку Придніпровської залізниці, досягнення та здобутки цього періоду, розповідає про видатні постаті.

В оформленні експозицій застосовано сучасні дизайнерські рішення, матеріали й технології – технічні, поліграфічні, композиційні та інші. Вони надали оновленому музею неповторний сучасний вигляд, наочну виразність, багатство форм подання та сприйняття історичної інформації.

Оновлений музей історії запрошує залізничників та містян оглянути його експозицію. Заклад працює по буднях з восьмої до сімнадцятої години за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 108, управління регіональної філії «Придніпровська залізниця», телефон (056) 793 03 92.

  • Опубліковано в Новини

Середньодніпровській ГЕС – 55 років

15 грудня – особлива дата в історії Кам’янського. Саме цього дня 55 років тому було запущено в експлуатацію перший гідроагрегат Дніпродзержинської, а нині – Середньодніпровської ГЕС. На честь ювілею до приміщення Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки запросили працівників та ветеранів підприємства.

Привітати людей, життя яких нерозривно пов’язане зі станцією, прийшли Герой України, голова науково-технічної ради ПрАТ «Укргідроенерго» Семен Поташник, заступник міського голови, голова адміністрації Дніпровського району Валерія Гаркуша та інші почесні гості.

Представники міської влади наголосили про важливість підприємства для життєдіяльності всього регіону. Адже ГЕС комплексно використовує сток ріки для енергетики, сільського господарства, водопостачання та народногосподарських потреб, а також забезпечує судноплавство на Дніпрі.

Генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота зазначив, що станція постійно модернізується: «Впроваджуємо нові технології для того, щоб ми спокійно могли експлуатувати наші станції мінімум сто років. Ми повинні завершити реконструкцію ще двох гідроагрегатів, реконструкцію гідросилового обладнання».

У результаті низки заходів ГЕС має обладнання, яке практично не забруднює довкілля. А після повної реконструкції усіх восьми гідроагрегатів зростуть і загальні показники. Як повідомив головний інженер філії «Середньодніпровська ГЕС» Олександр Кучерявий, встановлена потужність станції складе близько 400 мегават, що фактично дорівнює появі ще одного агрегату.

Генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота поділився й планами на майбутнє. Як передбачає програма розвитку компанії, до 2026 року буде повністю завершено реконструкцію і модернізацію всіх гідроелектростанцій, зокрема й Середньодніпровської.

Історична довідка.

Середньодніпровська ГЕС є четвертим ступенем каскаду гідростанцій на річці Дніпро. Її історія розпочалася в 1955 році. Із семи запропонованих варіантів будівництва співробітники Українського відділення «Гідропроекту» ухвалили найоптимальніший – «Романківський». Будівництво почалося у липні 1956 року.

Розробку м’яких ґрунтів котловану розпочали в жовтні того ж року. Після осушення котловану проводилися вибухово-бурові роботи. Уже в 1958 році, через 16 місяців після розробки котловану, почалося укладання бетону, а 10 жовтня 1962 року – наповнення водоймища.

Після цього було розпочато спорудження каналу Дніпро-Донбас, що надав можливість ліквідувати нестачу питної води в Харківській та Донецькій областях. Також у 1962 році завершились усі роботи з будівництва шлюзу.

15 грудня 1963 року відбувся пуск першого гідроагрегату, а 30 грудня 1963 року – другого. Із січня по листопад 1964 року введено всі інші 6 гідроагрегатів. З 1965 року, після наповнення водоймища, ГЕС запрацювала на повну потужність.

Одночасно з гідровузлом будувався новий район міста – селище Дніпробуд. Окрім житлової забудови, тут було споруджено дві школи, клуб, лікарню, дитячі садки та ясла, магазини тощо.

3 вересня 1966 року спеціальною державною комісією Середньодніпровська ГЕС була прийнята в постійну промислову експлуатацію з оцінкою «відмінно». 

До кінця століття обладнання Середньодніпровської ГЕС відпрацювало розрахований 30-річний строк служби та потребувало негайної заміни на більш сучасне та нове. Перший етап «пострадянської» реконструкції припав на 1997-2002 роки. Другий, більш потужний, розпочався в 2003 році й триває зараз. У результаті реконструкції потужність ГЕС вже зросла до 388 МВт порівняно з 352 МВт при будівництві.

  • Опубліковано в Новини